Деражненська громада
Рівненський район, Рівненська область

ЖИЛЬЖА

Коротка історія населеного пункту:

Село Жильжа розташоване за 34 км від міста Рівне в північному напрямку. У центрі села великий став.  До села Деражне – 14 км, до найближчої залізничної станції Клевань – 22 км,                   Дворів – 45, жителів – 136

Перша письмова згадка про село Жильжа датується 1599 роком. Тоді власниками села була родина Чарторийських.

У кінці XIX ст. у селі Жильжа нараховувалось  29 будинків та 208 жителів.

1930 р. у селі нараховувалось шістдесят хат. У селі жили переважно українці.

У вересні 1939 року у село прийшла радянська влада. Село Жильжа увійшло до Борівської сільської ради.

У листопаді 1943 року прибуло багато німців. Почали виганяти з хат людей для якоїсь, як вони казали, «акції». Кого впіймали, то погнали на болото і всіх перестріляли, за свідченням селян - 33 чоловіки. Проте не злякали вбивці тих, що залишилися живими. До села приходили повстанці і мешканці допомагали їм продуктами. Були в Жильжі й полонені, яким вдалося втекти з фашистського концтабору, який був у Яновій Долині. Їх переховували як могли.

Нова буря фашистів налетіла 20 січня 1944 р. На цей раз гітлерівці спалили Жильжу до тла, а людей зігнали до клуні і також підпалили. Очевидці казали, що загинуло у вогні до 80 чоловік. Нікого не милували кати: ні немічних стариків, ні немовлят… найменшій дитині, яка згоріла там виповнився лише один місяць, - це Косянець Михайло Адамович. Його іменем назвали міст через Жильжанку. На околиці села, на тому місці, де згоріли у клуні люди у жовтні 1980 р. відкрито пам’ятник «Жертвам фашизму». На цвинтарі є дві могили солдат, які загинули у війну. На околиці у лісі є численні поховання повстанців.

У 1953 р. Жильжу приєднують до колгоспу в с. Дюксин, який дістав назву «Прогрес». Село підпорядковується Дюксинській сільській раді.  

У 1956 р. відкривається медпункт, спочатку у хаті мешканця Жильжи, а пізніше, у 1960 р., побудували нове приміщення.

У жовтні 1960 р. в селі відкрили нову восьмирічну школу.

У роки незалежності розвиток села призупиняється. У 1994 р. закрили клуб, визнавши його аварійним. Зменшується кількість учнів у школі, стоїть питання про закриття. Молодь залишає село у пошуках кращого життя.

У селі є дві вулиці: Незалежності і Прибережна. Працює  Жильжанська філія Деражненського ліцею, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин, пилорама.

Походження назви села Жильжа. У давні часи українські села і міста потерпали від набігів татар. Люди змушені були покидати свої нажитки і шукати прихистку у предковічних лісах. Щоб зберегти своїх дітей, щоб ростити хліб, щоб радіти життю. Землі тут не дуже родючі, але перші жильжани і не шукали легку здобич. Вони мріяли жити у мирі та злагоді. Мабуть, саме від слів «жити», «життя», «жильці» і пішла назва села Жильжа.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь