БИЧАЛЬ
Коротка історія населеного пункту:
Село Бичаль розташоване на лівому березі річки Горинь. До Деражного – 4 км., до обласного центру міста Рівне - 39 км. Дворів – 226, жителів – 706
Як свідчать археологічні пам’ятки, територія поблизу села була заселена в добу бронзи. З ІХ по ХІІ століття край входить до складу Київської Русі, поблизу села виникають два городища-укріплення: одне на південь в заплаві річки Горинь, друге – на сході від сучасного села. На території урочища «Городище» та поблизу нього, на лузі, було виявлено 4 могильники цього періоду. Вони були форпостами у боротьбі князів проти ворогів.
Вперше в писемних пам’ятках село згадується в 1577 році. На підставі Кульбушівської трансакції село Бичаль було передано князю Сангушку.
В 1762 році князь Сангушко виділяє землю орендарям Збієвським на будівництво в селі уніатського храму. В 1779 році була побудована уніатська церква, першим настоятелем був Йосип Ілліч Гусаковський. За переписом 1834 року с. Бичаль стає власністю княжни Марцелини Радзивиловни, яка в Бичалі не проживала.
За переписом 1850 року власницею села стала Марцеліна Михайлівна Чарторийська. Підданими у неї було 159 чоловіків та 177 жінок. А інша частина селян належали Ємілії Єловицькій – католичці – 78 чоловік та 66 жінок.
27 травня 1943 року під час німецької каральної акції загинуло 37 мирних жителів.
З 1942 року 158 бичальців влилося в ряди УПА. 78 з них загинуло в рядах повстанців.
15 травня 1942 року на Бичальському кладовищі був похований військовий референт Районного Проводу ОУН на ПЗУЗ, поручник Івахів Василь («Йосип Сонар», «Сом»). Разом з ним тоді загинуло ще 9 вояків УПА, між ними члени його штабу пор. Юліан Ковальський та Чотар Семен Снятецький («Рулящий»).
12 серпня 1955 року на Бичальських хуторах відбувся останній бій УПА з МГБ на Волині.
Походження назви села Бичаль
За давніх часів на території, де знаходиться село, випасали велику кількість худоби. “Беч! Беч!”- гукали погоничі. Звідси і Бечаль, а від слова “бички”-”Бичаль”.
Інша версія - за часів кріпацтва людей тяжко карали, бичували - били батогами - звідси і назва села Бичаль — місце бичування.
Із літературних джерел дізнаємося, що назва Бичаль за кінцівкою “аль” примикає до ряда Звіздаль, Криваль, Суздаль, де можливі дієслівні, іменні основи, належні відповідно назвам осіб, які можуть формуватись при допомозі суфіксального “аль” зразка Горбаль, Носаль, Рогаль.