Коротка історія села Деражне

Коротка історія населеного пункту:

Село Деражне розташоване на лівому березі річки Горинь. До обласного центру міста Рівне  - 34 км. Дворів – 862, жителів – 2098 чол. Село в певний час називали Деражня, Деражно, Деражне (пол. Derazne).

1274 рік – перша згадка в історичних джерелах, пов’язана з існуванням у селі давнього монастиря. У 1613 році на мапі Томаша Маковського Деражне вже позначено як містечко.

У різний період землями володіли відомі княжі роди: Чарторийські, Острозькі, Корецькі, Заславські та Радзивілли.

У XVII ст. – це одне з чотирьох найголовніших караїмських поселень у Речі Посполитій, разом із Тракаєм, Луцьком і Галичем. На початку ХІХ ст. землевласником Деражного стає Тадеуш Підгороденський. Завдяки йому була відкрита школа у 1803 р., збудований палац та красивий парк за проєктом майстра садово-паркової архітектури Діонісія Міклера.

У 1888 р. Деражне стає власністю Федора Андро – офіцера лейбгвардії гусарського полку. Його син Дмитро Андро підтримав український уряд гетьмана Павла Скоропадського й у 1918 р. був призначений старостою Волинської губернії.

Напередодні Першої світової війни в Деражному проживало 2729 осіб, діяли земська лікарня, аптека, пошта і телеграф, 33 крамниці, налічувалося 2 книгарні.

У 1929 р. село перейшло у власність графа Романа Потоцького, який відбудував палац Підгороденського та створив кінний завод.

З 1940 до 1959 року було центром Деражнянського району.

Вже 28 червня 1941 року, після початку німецько-радянської війни, Деражне було під німецькою владою. У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Деражному поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України. 

У 1943 році село було спалене двічі. Перший раз окремі хати за списками, підготовленими зрадниками, за тиждень до Великодня. Другий раз на Вознесіння. Тоді було спалено весь населений пункт і церкву. Німецька окупація тривала до 30 січня 1944 року, після чого контроль перейшов до радянської влади.

Походження назви села Деражне

Назва села Деражне походить від слова “деражня” – “місце первинної обробки деревини”