ПОСТІЙНЕ

Коротка історія населеного пункту:

Село Постійне розташоване на березі невеличкої річки Рів (Жорнівка). До села прилягають навколо поля. До Деражного – 6 км., до найближчої залізничної станції Клевань – 22 км, до обласного центру міста Рівне  - 45 км. Дворів – 576, жителів – 1960.

Перша згадка про село Постійне відноситься ще до 1537р. 1577 p., згадується як „село степанського замку” князя Костянтина Острозького, який платив від 7 дим. на півдворищах, 13 дим. на чверті, а в 1583 р. від 14 дим., 6 комірників, 5 город.

Перша церква села, як уже згадувалось, була побудована козаками у 1631р. У 1739р. її реставрував поміщик Сімоновський.

В 1651 році  селяни разом з сусідами із сіл Малий і Великий Стидин розгромили маєток місцевого шляхтича.

В кінці 19 ст. було там 195 домів і 1251 жителів. В селі було 2 фабрики смоли, а в околицях були німецькі колоністи, водяний млин, гуральня. На початку ХХ ст. на території с. Постійне було більше 10 німецько-польських колоній: Томашів, Рудиця, Полянівка, Перелисянка, Дебриця, Макаров, Смоліїв, Горичівка, Гай, Мошкополь, Мареков. Тут майже 150 років пліч-о-пліч разом жили і співіснували, раділи і сумували українці, німці і поляки.  

За переписом 1911 р.  село Постійне належало чотирьом поміщикам: Житинського, Позвонскої, Раутт і до Оміцінського.

Старовинний свідок історії села Постійне є дуб. Раніше їх було 5. З них три звалилися самі, одного зрізали у 1956р., а ще один стоїть у центрі села і сьогодні. За розповідями старожилів ці дуби були посаджені на могилах людських старійшин. Вік дерева понад 800 років. Дуб є символом села, адже він є на гербі села Постійне.

4 квітня 1943 р. село Постійне було пограбовано та багато хат було спалено. Після нападу відбувся бій між сотнею УПА «Чайки» (Войцешко Дмитро Олексійович) та загоном німців і поляків, що пограбували та спалили цей населений пункт. В результаті бою німецький загін втратив близько 30 бійців загиблими й багато пораненими, що попали в полон до УПА. Решта німецьких вояків відступила, залишаючи поранених та вбитих разом зі зброєю та награбованим майном.  УПА користувалося значною народною підтримкою в період Другої світової війни й після в після неї, у період боротьби з радянською владою.

Сьогодні село Постійне має у своєму складі понад 10 вулиць.  У селі зосередженні такі установи: клуб, магазини, школа, дитячий садок, відділення зв’язку, сучасна амбулаторія та ТЗОВ «РОКО-М'ЯСО».

Походження назви села Постійне

За легендою удільний князь дуже часто із своїми слугами ходив тут на полювання дикого звіра. Коли полювання закінчувалося успішно, князь давав наказ на відпочинок. З частими постоями удільного князя, за повір’ям, і походить назва села — Постійне, від слова «постої».