ВАСИЛЬ КОКОРА: про війну, екіпаж та бойову машину як єдиний організм
Інтерв’ю з командиром розрахунку ЗРК Василем "Піратом": про війну, екіпаж та бойову машину як єдиний організм
— Пірате, розкажіть про себе.
Я — офіцер, начальник обслуги бойової машини. На фронті з перших днів повномасштабного вторгнення.
— Як прийшли до ППО?
Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет, спеціальність — управління транспортом. Пройшов військову кафедру. Після початку війни одразу повернувся з-за кордону й вступив до Білоцерківського зенітного ракетного полку. Там пройшов курс підготовки та був направлений до бойового підрозділу.
— Як ви потрапили в бойову машину?
Спершу мене призначили на ОСУ командиром машини. Потім почав працювати зі Штормером. Машини я не знав, але швидко освоївся. Екіпаж допоміг. Були хлопці, які вже пройшли навчання. Освоював машину в полі. Працював декілька місяців і поїхав на навчання.
— Згадуєте перший успішний бойовий запуск?
Збив Орлана, а потім — Су-25.
— Пам'ятаєте свої емоції тоді?
Емоції? Не згадаю. Ти на полі бою, треба встигнути знайти ціль, вразити і неушкодженими вийти. Немає часу на емоції. Ми сприймаємо це як роботу. Екіпаж завжди реагує з гордістю, але без ейфорії — кожен розуміє відповідальність.
— Ну а яка робота запам'яталась найбільше?
Напевно той день, коли ми збили три цілі за 20 хвилин. Навіть за 17.
— Ви згадували, що бойова машина — це "єдиний організм". Що маєте на увазі?
У машині кожен виконує критичну функцію. Без координованих дій не буде успіху. Ми — команда, яка працює синхронно. Це стосується не лише бою, але й побуту: у бліндажі, як і в бойовій машині, кожен виконує свою роботу. Але, як і у бойовій машині кожен може взяти на себе роль іншого. Не важливо - почистити картоплю чи підстрахувати в бою.
— Ваш екіпаж, хто з вами поруч?
Хлопці молоді, заряджені, більшість до 30 років. Усі — фахівці, мотивовані. Мене вразило, як швидко вони навчались, як підтримують одне одного. Це справжнє братерство.
— Ви — повний кавалер ордену "За мужність". Розкажіть про це.
Перший орден — за знищення Су-25. А загалом — понад сотня уражених цілей: дрони, літаки, ракети, навіть вертоліт (хоч і не підтверджено). Працював на різних гарячих напрямках.
— Яке ваше найбільше випробування на війні?
Це, мабуть, відповідальність за екіпаж. Важко, коли кожен день — як на лезі. Але ми тримаємося.
— Чи думали, що будете робити після війни?
Чесно, не знаю. Все залежить від обставин. Якщо буде можливість служити ближче до дому — можливо, залишуся. Але зараз найважливіше — небо над Україною.
Командир розрахунку "Пірат" — приклад рішучості, навченості й командної відданості. Його історія — це не лише про техніку, а про людей, що завжди допоможуть.
