29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї та роми, в’язні концтаборів та навіть пацієнти психіатричної лікарні.
Лише за два дні 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв.
Бабин Яр – всесвітньо відомий, очевидно найбільш моторошний, але не єдиний в Україні символ Голокосту. На Рівненщині – це урочище Сосонки. Тут у листопаді 1941 року було знищено 17,5 тисяч євреїв.
Масові страти людей за національною, етнічною, расовою, культурною, релігійною та класовою ознаками проводилися тоталітарними режимами у XX столітті по всій Україні, а у часи Другої світової війни стали уособленням нацистської політики масового знищення населення.
Радянський режим методично знищував або спотворював пам’ять про жертв, вдавався до фізичного руйнування, маскування, забудови місць своїх злочинів. А сьогодні на Бабин Яр падають уламки ракет, послані московським режимом на мирних українців.
Завдання кремля впродовж сотень років не змінилося – загарбати, вбивати, брехати, і знову нищити докази і свідків своїх лиходійств.
На жаль, у XXI столітті все ще існує та намагається диктувати свої умови інший світ – тоталітарний. Той, що в особі російської федерації знову приніс війну і геноцид на українську землю.
Нацизм в росїї відроджується в рашизмі, сповідуючи ту ж саму політику «розв’язання національного питання» (за версією рашистів – українського) та застосовуючи практично ті ж самі методи: страти, вбивства, фізичні та моральні тортури, викрадення та вивезення людей, зокрема дітей.
Минулого року новини та фото зі звільнених українських міст і сіл жахнули все людство. А сьогодні, коли минуло понад 580 днів спротиву України рашистській навалі, ці кадри та сюжети зі свідченнями про злочини терористичного московського режиму стали ледь не буденням.
Важливо усвідомити – не можна звикати, піддаватися втомі і змирятися.
Мир і безпека можливі тільки після повного знешкодження агресора та притягнення винних до відповідальності, як свого часу було покарано нацистських злочинців.
